Вплив воєнного стану в Україні на економіку. Як бізнесу вижити в умовах війни.
Російська агресія поставила український бізнес у дуже складні умови, одномоментно збільшивши ризики та поставивши на межу виживання цілі галузі народного господарства.
Скорочення ВВП: За даними Міністерства економіки України, 2022 року ВВП скоротився на 30%, що стало найсильнішим падінням за всю історію незалежної України. Руйнування виробничих потужностей, аграрних земель та інфраструктури призвело до серйозних збитків в аграрному, промисловому та транспортному секторах.
Зменшення експорту та імпорту: Через блокаду чорноморських портів, які були основними точками для експорту зерна та металів, експорт різко скоротився. Торгівля з багатьма міжнародними партнерами також була порушена. Проте Україна змогла налагодити поставки через західні кордони, що частково компенсувало втрати.
Руйнування інфраструктури: Масовані атаки на енергосистему, транспортні вузли та підприємства призвели до перебоїв у роботі бізнесу та логістики.
Зростання безробіття і переміщення населення: Близько 5 мільйонів українців покинули країну, багато хто втратив роботу, що призвело до зростання безробіття.
Україна вистояла перед ударом і успішно захищається. Уже довгий час бізнес продовжує працювати в екстремальному режимі. Своєю непохитністю українські підприємці захоплюють весь світ, хоча дається це великою ціною. Аналіз виживання українського бізнесу дає змогу виокремити такі чинники, що дають змогу залишатися «на плаву»:
Адаптація та гнучкість. Найбільшу стійкість демонструють компанії, які змогли швидко адаптуватися до нової реальності, переміщуючи свої потужності в безпечніші регіони та розширюючи діяльність в онлайн-сегменті. Прикладом можуть слугувати компанії, які продовжують розвиватися завдяки віддаленій роботі.
Диверсифікація ринків. Багато українських підприємств почали активно шукати нових партнерів за кордоном і нові логістичні шляхи поставок продукції, зокрема в Європу.
Державна підтримка. Уряд України вжив низку заходів для стабілізації економічної ситуації в умовах війни, реалізувавши програми підтримки бізнесу. Основні кроки такої підтримки включають:
1. Фіскальна політика і податкові пільги. Запровадження податкових пільг для бізнесу, який постраждав від воєнних дій, і спрощення податкової системи. Наприклад, малі підприємства отримали можливість спрощеного оподаткування з 2% від обороту, замість стандартного податку. Тимчасово скасовано податок на імпорт, щоб підтримати постачання критично важливих товарів.
2. Підтримка малого та середнього бізнесу. Запуск кредитних програм для малого та середнього бізнесу з мінімальними відсотковими ставками. Програму «5-7-9%» було розширено, щоб допомогти підприємцям, особливо в агросекторі та виробництві, отримати доступ до фінансування для відновлення бізнесу та розширення діяльності.
3. Залучення міжнародної допомоги. Активна співпраця з міжнародними фінансовими установами, такими як МВФ, Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), дає змогу отримувати фінансову підтримку. Наприклад, МВФ виділив Україні багатомільярдний пакет допомоги, що дало змогу стабілізувати бюджет і валютні резерви країни. Запровадження платформи для залучення інвестицій із Заходу, включно з допомогою для відновлення зруйнованої інфраструктури, як-от мости, дороги та житлові будівлі.
4. Контроль за інфляцією і курсом національної валюти. Національний банк України (НБУ) запровадив жорсткий контроль за валютним ринком, включно із заморожуванням офіційного курсу гривні та обмеженнями на валютні операції. Це допомогло утримати курс національної валюти й уникнути гіперінфляції. Важливим кроком також стало тимчасове підвищення облікової ставки НБУ до 25%, щоб стримати інфляцію і захистити національну економіку від різкого падіння.
5. Розвиток альтернативних експортних маршрутів. Після блокування морських портів Україна активно розвиває західні маршрути для експорту через польський, румунський та словацький кордони. Угоди з ЄС про транспортні коридори дали змогу забезпечити експорт зерна та інших товарів, незважаючи на військові дії.
6. Цифровізація та спрощення адміністративних процедур. Активний розвиток платформи «Дія», яка допомагає бізнесу в Україні оперативно отримувати державні послуги онлайн, включно з реєстрацією, отриманням ліцензій, податковими деклараціями та доступом до державної підтримки. Це знижує бюрократію і прискорює процеси ведення бізнесу.
Важливим драйвером для розвитку в умовах війни, безумовно, є мотивація українських бізнесменів, які з перших днів повномасштабного вторгнення демонструють високі стандарти морально-вольових якостей.
Патріотизм. Багато бізнесів мотивовані необхідністю підтримувати економіку країни і допомагати у відновленні зруйнованої інфраструктури.
Підтримка один одного. Український бізнес активно залучений у волонтерські проєкти, допомогу армії та гуманітарні ініціативи. Це створює сильну спільноту і почуття солідарності.
Інновації та використання кризи як можливості. Деякі компанії використовують кризу як можливість для впровадження нових технологій і переосмислення своїх бізнес-моделей. Наприклад, Ukrainian Startups Fund продовжує підтримувати стартапи, які фокусуються на високотехнологічних рішеннях і нових продуктах для світового ринку.
Незважаючи на складні умови, український бізнес знаходить способи адаптуватися, впроваджувати інновації, підтримувати робочі місця і прагне не просто зберегти рівень доходів, а й розвиватися, що допомагає стабілізувати економіку країни навіть в умовах триваючого конфлікту.
Разом до Перемоги!